Споглядаючи зараз на небо, я згадала ще одну свою заповітну мрію.

Я завжди хотіла влітку заснути просто неба. На зеленій травичці, дивлячись на зірки. Чути шелест листя, яке колише прохолодний нічний вітер. Дивитись на крона дерев, лежати і насолоджуватись, ось так заснути. Ах.

 

 

Або було б непогано мати у кімнаті таку стелю.

 

Сподіваюсь колись моя мрія збудеться :)