В житті не без гамна

Начебто життя собі пливе плавно і розмірено, і ніби все гаразд, і нічого такого шокуючого не сталось, я все ж розумію, що мій настрій і дух дещо скотився вниз. Фактично на дніще йобане. Проте намагаюсь триматись як можу.

Мабуть, цілий попередній тиждень мене на плаву тримало лише очікування вихідних. Можливо, це якось убого жити від п'ятниці до п'ятниці, щиро ненавидіти понеділки і не менше вечори неділі, проте по другому поки що не виходить.

Так от, п'ятниця(16.11.12) мене порадувала однокласниками, які після шк зайшли на чай, посиденьками з сестрою і Ольою пізінше, прогулянкою по центру, в якому я не була ну дуууже давно ше й з Машою, Аліною і Ірою, за якими я безперервно скучаю, екскурсією по магазинам і находженням так потрібної мені зимової куртки.

Субота(17.11.12) була така собі зранку, дещо краща ввечері і божественна вночі!

Проспала, ледь не запізнилась на хімію, в нас же відкритий урок скоро! Приболівша, закумаряна, ненакрашена, з недосушеною головою сиділа в тій шк і все одно нічорта не поняла. Рібята після вирішили піти в Мак похавати, я з ними пішла шоб забарати свою нову куртку *_*. Ооооо. Вона каааайф.

Я дико замерзала, але прийшла до мами і зігрілась, а головне наїлась борщу!

Пішла до Аліни з Ірою. Ми мали поговорити про Альонин сюрприз(дада Альон, про твій), але натомість ми обсудили все крім цього. Попозжей зустрілись з Ольою і Машою і пішли до Іриного жирдяя на хату грітись. Визвоинили Віталіка і всі разом пішли гуляти по сг, потом десь взявся Влад. 

Залазили на кришу, зашли до моєї мами на чай, вона така була довольна.

Оля вговорила Машину маму, щоб Мааша осталась в мене ночувати.

О да, дєтка. 

Ніч, какао, інет, тєлєк, їда, балкон, чай, розмови по душам до 5 ранку. Ох, обожнюю.

Неділя(18.11.12.) розпочалсь в нас з підйому в 13:00, снідаку картошкою і втиканням тєліка. К часам 5 ми зібрались на силу і пішли до Олі. Сиділи, пили чай, говорили, знімали відєо на аск, де тіпа Оля рижа, дивились притульські Сумєрки. 

От і закінчились мої вихідні. 

Якби я не приболіла, якби я не мерзла, якби в мене не було ТАК багато недоробляних справ, які на мене вже давять, якби не сварились з татом треба і не треба, якби я встигала зробити дз, то все було б просто іделаьно, а так весь пірог гірчить.