Книгоїдка

Привіт блог. Сьогодні субота, а це означає, що тато вдома. Хоч ми обоє прокинулись і в доброму гуморі, я все одно не люблю, коли він вдома. Не знаю чого, але страшно не люблю. Мене аж бісить, коли він дома!

 Того я вирішила відправитись до мами.

В сумці книжка, фотік, косметичка і кіло персиків і ще й піду пішки. Чого ще треба?

Зранку, хоча, яке зранку? Встала ледь не в 12:00, і то спасіба мамі, що позвонила, заодно і розбудила. І все через те, що встала вчора дуже рано! Короче, після того, як встала, дочитала 2(!)(260ст.) вже книжку. Кайфова така. Про життя уркахнської молоді, вірніше трьох студентів і політиків, і про те, як їх життя переплелись. От правда, яка там головна думка(те, заради чого створено твір, мораль короче кажучи), я так і не зрозуміла(може того, що її там просто нема?), зате сюжет захоплюючий! Відірватись не могла!

Но, я собі просто дивуюсь, бувало, що я рік могла одну книжку читати, ніяк не доходили до неї руки, все відтягувала, мовлялв немає часу, настрою і т.п. А тут на тобі! Ледь не за один тиждень дві книжки, і ще дві перед цим! Як казала колись мені мама в дитинстві: "Ти їх просто ковтаєш!" ГА-ГА, я книгоїдка. Хоча, я вправду все життя любила читати.